Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

приязнувати

Приязнува́ти, -ну́ю, -ну́єш з ким

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. приязнувати — приязнува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. приязнувати — див. дружити  Словник синонімів Вусика
  3. приязнувати — ПРИЯЗНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Приязно ставитися до кого-небудь; товаришувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. приязнувати — Приязнувати, -ную, -єш гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  Словник української мови Грінченка