приязнувати Приязнувати, -ную, -єш гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках приязнувати — приязнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови приязнувати — див. дружити Словник синонімів Вусика приязнувати — ПРИЯЗНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Приязно ставитися до кого-небудь; товаришувати. Словник української мови у 20 томах приязнувати — Приязнува́ти, -ну́ю, -ну́єш з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)