приязнувати

ПРИЯЗНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.

Приязно ставитися до кого-небудь; товаришувати.

Значення в інших словниках

1. приязнувати — приязнува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приязнувати — див. дружити  Словник синонімів Вусика
3. приязнувати — Приязнува́ти, -ну́ю, -ну́єш з ким  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. приязнувати — Приязнувати, -ную, -єш гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  Словник української мови Грінченка