приязнувати
ПРИЯЗНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
Приязно ставитися до кого-небудь; товаришувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приязнувати — приязнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приязнувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
- приязнувати — Приязнува́ти, -ну́ю, -ну́єш з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приязнувати — Приязнувати, -ную, -єш гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить. Словник української мови Грінченка