приязнувати
Приязнувати, -ную, -єш
гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приязнувати — приязнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приязнувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
- приязнувати — ПРИЯЗНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Приязно ставитися до кого-небудь; товаришувати. Словник української мови у 20 томах
- приязнувати — Приязнува́ти, -ну́ю, -ну́єш з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)