приязнувати

Приязнувати, -ную, -єш

гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приязнувати — приязнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приязнувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
  3. приязнувати — ПРИЯЗНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Приязно ставитися до кого-небудь; товаришувати. Словник української мови у 20 томах
  4. приязнувати — Приязнува́ти, -ну́ю, -ну́єш з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)