приязнувати
Приязнува́ти, -ну́ю, -ну́єш з ким
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приязнувати — приязнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приязнувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
- приязнувати — ПРИЯЗНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Приязно ставитися до кого-небудь; товаришувати. Словник української мови у 20 томах
- приязнувати — Приязнувати, -ную, -єш гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить. Словник української мови Грінченка