пробайдикувати —
пробайдикува́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
пробайдикувати —
-ую, -уєш, док., розм. 1》 неперех. Байдикувати якийсь час. 2》 перех., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пробайдикувати —
ПРОБАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Байдикувати якийсь час. Учителька вже знає – не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець (Ю. Збанацький). 2. що і без прям. дод., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь.
Словник української мови у 20 томах
пробайдикувати —
ПРОБАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. неперех. Байдикувати якийсь час. Учителька вже знає — не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець (Збан., Старший брат, 1952, 63). 2. перех., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь.
Словник української мови в 11 томах
пробайдикувати —
Пробайдикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Пробаклушничать.
Словник української мови Грінченка