Великий тлумачний словник сучасної мови

пробайдикувати

пробайдикува́ти

-ую, -уєш, док., розм.

1》 неперех. Байдикувати якийсь час.

2》 перех., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробайдикувати — пробайдикува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пробайдикувати — ПРОБАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Байдикувати якийсь час. Учителька вже знає – не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець (Ю. Збанацький). 2. що і без прям. дод., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробайдикувати — Пробайдикува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пробайдикувати — ПРОБАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. неперех. Байдикувати якийсь час. Учителька вже знає — не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець (Збан., Старший брат, 1952, 63). 2. перех., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
  5. пробайдикувати — Пробайдикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Пробаклушничать.  Словник української мови Грінченка