Великий тлумачний словник сучасної мови

пробалакати

пробала́кати

-аю, -аєш, док., розм.

1》 неперех. Балакати якийсь час.

2》 перех., перен. Змарнувати що-небудь не цінуючи, не оберігаючи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробалакати — пробала́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пробалакати — ПРОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Балакати якийсь час. Раз якось увечері затягла його до себе весела компанія. Випили по чарці, пробалакали цілий вечір (І. Нечуй-Левицький). 2. що, перен. Змарнувати що-небудь не цінуючи, не оберігаючи.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробалакати — ПРОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Балакати якийсь час. Раз якось увечері затягла його до себе весела компанія. Випили по чарці, пробалакали цілий вечір (Н.-Лев., І, 1956, 181). 2. перех., перен. Змарнувати що-небудь не цінуючи, не оберігаючи.  Словник української мови в 11 томах
  4. пробалакати — Пробалакати, -каю, -єш гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа. Левиц. І. 38.  Словник української мови Грінченка