Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пробачити

Проба́чити, -ба́чу, -чиш, -чать; проба́ч, -ба́чте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. пробачити — проба́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пробачити — див. пробачати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробачити — ПРОБА́ЧИТИ див. пробача́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
  4. пробачити — Зігнорувати, оминути  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. пробачити — ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти.  Словник синонімів української мови
  6. пробачити — ПРОБА́ЧИТИ див. пробача́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
  7. пробачити — Пробачити см. пробачати.  Словник української мови Грінченка