Значення в інших словниках
-
пробачити —
проба́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
пробачити —
див. пробачати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пробачити —
ПРОБА́ЧИТИ див. пробача́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
-
пробачити —
Зігнорувати, оминути
Словник застарілих та маловживаних слів
-
пробачити —
ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти.
Словник синонімів української мови
-
пробачити —
Проба́чити, -ба́чу, -чиш, -чать; проба́ч, -ба́чте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пробачити —
ПРОБА́ЧИТИ див. пробача́ти¹.
Словник української мови в 11 томах