провесна —
-и, ж. Рання весна, початок весни.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провесна —
И, ж. Рання весна, початок весни. У нас тепер провесна в селищі... (ЗД:64).
Словник поетичної мови Василя Стуса
провесна —
ПРО́ВЕСНА, и, ж. Рання весна, початок весни. Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (М. Коцюбинський); Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (М. Томчаній); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
провесна —
Перiод мiж зимою i власне весною; мінлива погода; середня добова темп. повiтря 0-5°С.
Універсальний словник-енциклопедія
провесна —
ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯР поет.; ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИ розм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О.
Словник синонімів української мови
провесна —
ПРО́ВЕСНА, и, ж. Рання весна, початок весни. Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (Коцюб., І, 1955, 142); Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (Томч., Закарп. опов.
Словник української мови в 11 томах
провесна —
Провесна, -ни ж. = провесінь. Мнж. 190. на провесні. Ранней весной.
Словник української мови Грінченка