провесна
ПРО́ВЕСНА, и, ж. Рання весна, початок весни.
Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (Коцюб., І, 1955, 142);
Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (Томч., Закарп. опов., 1953, 134);
*Образно. У мене на столику проліски стоять, у хаті рожеве світло, а в серці провесна… (Л. Укр., V, 1956, 112).
Словник української мови (СУМ-11)