провесняний
ПРОВЕСНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Прикм. до про́весна.
Був ясний день, веселий, провесняний (Л. Укр., І, 1951, 105);
На Дарку находить те розкішне безвілля, яке може дати тільки провесняний, по коліна в сонці, ранок (Вільде, Б’є восьма, 1945, 174).
Словник української мови (СУМ-11)