провидіння —
прови́діння іменник середнього роду передбачення провиді́ння іменник середнього роду за християнським віровченням — дія Бога; вища сила
Орфографічний словник української мови
провидіння —
I [провид'ін':а] -н':а (передбачення) II [провиед’ін':а] -н':а (вища сила)
Орфоепічний словник української мови
провидіння —
I пров`идіння-я, с. Дія за знач. провидіти. II провид`іння-я, с. За релігійними віруваннями – дія уявної надприродної істоти, Бога; вища сила.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провидіння —
ПРОВИДІ́ННЯ, я, с. За релігійними уявленнями – дія надприродної істоти, Бога; найвища сила, абсолют. ПРОВИ́ДІННЯ, я, с. Дія за знач. прови́діти. Для реформ потрібен розрахунок, а не якесь провидіння (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
провидіння —
ПРОВИ́ДІННЯ, я, с. Дія за знач. прови́діти. Не слід вбачати в цьому звертанні Хмельницького до Росії акт якогось провидіння, властиве тільки йому розуміння історичних шляхів свого народу.
Словник української мови в 11 томах