провидіння
ПРОВИ́ДІННЯ, я, с. Дія за знач. прови́діти.
Не слід вбачати в цьому звертанні Хмельницького до Росії акт якогось провидіння, властиве тільки йому розуміння історичних шляхів свого народу. Тяжіння до возз’єднання з єдиновірною Росією жило давно і в народі, і серед інтелігенції (Довж., III, 1960, 80).
ПРОВИДІ́ННЯ, я, с. За релігійними віруваннями — дія уявної надприродної істоти, бога; вища сила.
Словник української мови (СУМ-11)