Значення в інших словниках
-
проза —
про́за іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
проза —
(від лат. prosa (oratio) проста мова) невіршована мова, що дистанціювалася від віршової як непоетична, а від прагматичної, розмовної — як художня.
Словник стилістичних термінів
-
проза —
Не поезія; (життя) П. сірість, одноманітність, рутинність, мн. будні.
Словник синонімів Караванського
-
проза —
-и, ж. 1》 Мовлення, не організоване ритмічно, не віршоване. 2》 Літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою; прот. поезія. 3》 часто у сполуч. зі сл. життя, життєвий, перен. Одноманітність, буденність; повсякденність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проза —
ПРО́ЗА, и, ж. 1. Мовлення, не організоване ритмічно, не віршоване. Перші спроби писати – віршем і прозою відносяться ще до тих часів, коли Франко був у гімназії (М.
Словник української мови у 20 томах
-
проза —
про́за [від лат. prosa (oratio) – проста (мова)] 1. Невіршована мова; літературний жанр. 2. Художній твір, написаний розмовною мовою. 3. Переносно – буденність.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
проза —
Літературні твори, написані, на противагу поезії, неорганізованою ритмічно мовою; у мові прозового твору часті переходи від одного порядку слів, типу фрази до ін., відсутня ритмізація, поділ на віршові рядки; різновиди п.: роман, повість, оповідання, новела та ін.
Універсальний словник-енциклопедія
-
проза —
БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМ рідше; БУ́ДНІ мн.
Словник синонімів української мови
-
проза —
ПРО́ЗА, и, ж. 1. Мовлення, не організоване ритмічно, не віршоване. Перші спроби писати — віршем і прозою відносяться ще до тих часів, коли Франко був у гімназії (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
проза —
Про́за, -зи ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231). Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають. К. (Хата, 3).
Словник української мови Грінченка