Значення в інших словниках
-
прозаїчний —
прозаї́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
прозаїчний —
(твір) прозовий; (епізод) не поетичний, не романтичний; П. одноманітний, буденний, звичайний, сірий.
Словник синонімів Караванського
-
прозаїчний —
-а, -е. 1》 Написаний прозою (у 1 знач.). 2》 перен. Позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний. || Який має дріб'язкові, вузькопрактичні інтереси.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прозаїчний —
Повсякденний, щоденний, звичайний, пересічний, утертий, настогидлий, остогидлий, див. банальний, тривіяльний, трафаретний, шаблонний
Словник чужослів Павло Штепа
-
прозаїчний —
ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Написаний прозою (у 1 знач.). Любима [улюблена] форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори – це короткі оповідання (М. Коцюбинський); // Стос. до прози (у 1, 2 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
прозаїчний —
1. Написаний прозою; не віршований, не поетичний. 2. Переносно – буденний, сірий, нудний.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
прозаїчний —
БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
прозаїчний —
ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Написаний прозою (у 1 знач.). Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори — це короткі оповідання (Коцюб., III, 1956, 39); // Стос. до прози (у 1, 2 знач.).
Словник української мови в 11 томах