прозирати —
прозира́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
прозирати —
Проглядати, виднітися; П. виявлятися, простежуватися, сов. проступати; (темряву) протинати <�прошивати> зором; (розумом) прозрівати; (у суть) заглиблюватися, сов. вникати; (вперед) зазирати; (майбутнє) провидіти.
Словник синонімів Караванського
прозирати —
-аю, -аєш, недок., прозирнути, -ну, -неш, док. 1》 неперех. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось. || Ставати явним, помітним, виявлятися через зовнішні ознаки. 2》 перех. і неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прозирати —
ПРОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось. Лиш місяць блідий крізь туман прозира, Мов лампа посмертна зіходить (І.
Словник української мови у 20 томах
прозирати —
ПРОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. неперех. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось. Лиш місяць блідий крізь туман прозира, Мов лампа посмертна зіходить (Фр.
Словник української мови в 11 томах