прозирати

Проглядати, виднітися; П. виявлятися, простежуватися, сов. проступати; (темряву) протинати <�прошивати> зором; (розумом) прозрівати; (у суть) заглиблюватися, сов. вникати; (вперед) зазирати; (майбутнє) провидіти.

Значення в інших словниках

1. прозирати — прозира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прозирати — -аю, -аєш, недок., прозирнути, -ну, -неш, док. 1》 неперех. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось. || Ставати явним, помітним, виявлятися через зовнішні ознаки. 2》 перех. і неперех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прозирати — ПРОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось. Лиш місяць блідий крізь туман прозира, Мов лампа посмертна зіходить (І.  Словник української мови у 20 томах
4. прозирати — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. прозирати — Прозира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прозирати — ПРОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. неперех. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось. Лиш місяць блідий крізь туман прозира, Мов лампа посмертна зіходить (Фр.  Словник української мови в 11 томах