прозирати
ПРОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. Показуватися з-за чого-небудь, з-під чогось, виднітися з-поміж чогось, крізь щось.
Лиш місяць блідий крізь туман прозира, Мов лампа посмертна зіходить (І. Франко);
Росли там покарлючені дубки, і крізь них прозирала мокра .. земля, пісна й нікчемна (П. Загребельний);
Вітер жене по небу плями рваних сірих хмар, крізь які прозирає чиста блакить (з наук. літ.);
Коли вранішній туман знявся вище над морем і холодне осіннє сонце прозирнуло над кварталами міста, дванадцять суден ескадри на рейді враз окутав чорно-рудий дим (Ю. Смолич);
// Ставати явним, помітним, виявлятися через зовнішні ознаки.
– В усій Вашій істоті прозирає щирість, крім того – Ви рветеся до освіти, до культури, до знання (Ф. Бурлака);
Відчуття Вітчизни треба подати у фільмах так, щоб головне, олюднене, сердечне, дороге прозирало в кадрах, щоб це було .. справжнім життям (О. Довженко);
Юнак злякано роздивлявся навкруги. Рішучість, що прозирнула в рухах, знову завмерла в ту ж мить (Іван Ле).
2. що і без прям. дод. Проникати зором крізь що-небудь, куди-небудь, охоплювати поглядом щось.
Серце защеміло болісно і мляво... Прозирати воду перестав я вмить І сказав: “Природо! Все в тобі цікаво, Та й на тебе треба здалека глядіть!” (Я. Щоголів);
Край вузького вікна, .. втопивши очі в чорну пітьму, сидить мовчки Орися; вона силкується туди прозирнуть, куди пішли дорогі її серцю люди (М. Старицький);
Очі людей хотіли прозирнути темряву, щоб побачити свого рятівника (О. Донченко);
* Образно. Любо місяцю з зорями В воду поринати, – Мені любо в дівочеє серце прозирати (П. Куліш);
// перен. Вникати в суть чого-небудь, осягати розумом щось.
Прозирати в суть проблеми;
// Наперед уявляти собі те, що має статися, що буде.
Страшно йому ставало, коли він прозирав ту хвилину, в яку немов гора насунеться на нього те суворе питання і зажадає зараз відповіді... (Г. Хоткевич);
Прозираючи майбутнє, в час війни пристрасно мріяв [О. Довженко] про майбутню оновлену і відроджену Україну (С. Крижанівський);
Стремління наших .. попередників прозирнути в далеке майбутнє, їхнє уміння .. підкорити цим своїм стремлінням все своє життя, залишається і для нас прикладом (Ю. Смолич).
3. заст. Прозрівати (у 1 знач.).
* Образно. Опівночі Серцем прозираю І немощну мою думу За світ посилаю – Зцілющої й живущої Води пошукати (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)