прозір —
прозі́р іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
прозір —
-зору, ч., рідко. Те саме, що просвіт 1), 3), 5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
прозір —
ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (з народної пісні); Декоративний рушник .. прикрашував хатній інтер'єр – на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
прозір —
ПРО́РІЗ (отвір у споруді, призначений для вікон, дверей і т. ін.), ВИ́РІЗ, ПРО́РУБ, ПРОЗІР розм. Понад рікою — позублені стіни з вузенькими прорізами (О.
Словник синонімів української мови
прозір —
ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 79); Декоративний рушник.. прикрашував хатній інтер’єр — на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 46).
Словник української мови в 11 томах
прозір —
Прозір, -зору м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40.
Словник української мови Грінченка