прозір
ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко.
Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5.
Місяць світить без прозору (з народної пісні);
Декоративний рушник .. прикрашував хатній інтер'єр – на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)