проклинати —
-аю, -аєш, недок., проклясти, прокляну, проклянеш і рідко проклену, прокленеш, док., перех. 1》 Піддавати прокляттю (у 1 знач.) кого-небудь. 2》 Клясти, лаяти, осипати прокльонами кого-, що-небудь, виражаючи різкий осуд, відчай, обурення, ненависть і т. ін. 3》 тільки док. Клясти якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проклинати —
ПРОКЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКЛЯСТИ́, прокляну́, прокляне́ш і рідко проклену́, проклене́ш, док., кого, що. 1. Піддавати прокляттю (у 1 знач.) кого-небудь. – Проклинаю тебе, сину, – застогнав дід, – проклинаю на сім і на тім світі (О.
Словник української мови у 20 томах
проклинати —
ПРОКЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКЛЯ́СТИ́, прокляну́, прокляне́ш і рідко проклену́, проклене́ш, док., перех. 1. Піддавати прокляттю (у 1 знач.) кого-небудь. — Проклинаю тебе, сину, — застогнав дід, — проклинаю на сім і на тім світі (Стор.
Словник української мови в 11 томах
проклинати —
Проклина́ти, -на́ю, -єш сов. в. проклясти, -кляну, -неш, гл. Проклинать, проклясть. Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи. Макс. Дівчинонька плаче, сильненько ридає, свою долю проклинає. Мет. 79.
Словник української мови Грінченка