Значення в інших словниках
-
проміжний —
промі́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
проміжний —
-а, -е. 1》 Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. 2》 Розміщений, розташований у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний. Проміжний склад деталей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проміжний —
ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників .. або ж кілька рядків заокругленої луски (з наук.
Словник української мови у 20 томах
-
проміжний —
ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец.
Словник синонімів української мови
-
проміжний —
ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Північ, південь, схід і захід є основними сторонами горизонту. Між ними знаходяться проміжні: північний захід, північний схід, південний захід і південний схід (Фіз.
Словник української мови в 11 томах
-
проміжний —
Проміжний, -а, -е Промежуточный.
Словник української мови Грінченка