проміжний

промі́жний

-а, -е.

1》 Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь.

2》 Розміщений, розташований у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний. Проміжний склад деталей.

|| Який здійснюється в період між чим-небудь; додатковий.

Проміжний мозок — один із відділів головного мозку хребетних тварин і людини.

Проміжні культури (посіви) — сільськогосподарські культури, що висіваються і дають урожай на полі до сівби або після збирання основної культури сівозміни.

Проміжні хазяї — а) тварини, в тілі яких розвиваються личинкові стадії паразитів; б) рослини, на яких проходять частину свого розвитку іржасті гриби та деякі сумчасті гриби.

3》 Який виникає або перебуває між двома або кількома явищами, періодами і т. ін.; перехідний.

Значення в інших словниках

1. проміжний — промі́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників .. або ж кілька рядків заокругленої луски (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. проміжний — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец.  Словник синонімів української мови
4. проміжний — Промі́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Північ, південь, схід і захід є основними сторонами горизонту. Між ними знаходяться проміжні: північний захід, північний схід, південний захід і південний схід (Фіз.  Словник української мови в 11 томах
6. проміжний — Проміжний, -а, -е Промежуточный.  Словник української мови Грінченка