проміжний
ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь.
Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників .. або ж кілька рядків заокругленої луски (з наук. літ.);
Суглинки звичайно утворюють проміжну товщу серед галечників і лише інколи включені в них прошарками (з наук. літ.).
2. Розміщений у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний.
Проміжні опори підтримують проводи на рівній ділянці траси (з наук. літ.);
У нових будівлях проміжні стіни (перебірки) виготовляють з гіпсових дощок (з навч. літ.);
Щоб виграти час, Сава Петрович вів поїзд, не зупиняючись на проміжних станціях (О. Донченко);
Проміжний склад деталей;
// Який здійснюється в період між чим-небудь; додатковий.
Проміжна здача змонтованих конструкцій супроводжується контрольними геодезичними вимірюваннями (з наук. літ.);
Проміжну культивацію виключили з агрокомплексу. Вона тільки сприяє висушуванню ґрунту (з наук. літ.).
3. Який виникає або перебуває між двома або кількома явищами, періодами і т. ін.; перехідний.
Коли сполучаються атоми, що не відрізняються різко своїми властивостями і в той же час не однакові, то між ними виникає полярний зв'язок – проміжний між іонним і атомним (з навч. літ.);
Рідко трапляється, щоб майор став полковником без обов'язкового перебування в проміжному званні підполковника (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)