1. Словник української мови у 20 томах

проміжний

ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е.

1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь.

Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників .. або ж кілька рядків заокругленої луски (з наук. літ.);

Суглинки звичайно утворюють проміжну товщу серед галечників і лише інколи включені в них прошарками (з наук. літ.).

2. Розміщений у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний.

Проміжні опори підтримують проводи на рівній ділянці траси (з наук. літ.);

У нових будівлях проміжні стіни (перебірки) виготовляють з гіпсових дощок (з навч. літ.);

Щоб виграти час, Сава Петрович вів поїзд, не зупиняючись на проміжних станціях (О. Донченко);

Проміжний склад деталей;

// Який здійснюється в період між чим-небудь; додатковий.

Проміжна здача змонтованих конструкцій супроводжується контрольними геодезичними вимірюваннями (з наук. літ.);

Проміжну культивацію виключили з агрокомплексу. Вона тільки сприяє висушуванню ґрунту (з наук. літ.).

3. Який виникає або перебуває між двома або кількома явищами, періодами і т. ін.; перехідний.

Коли сполучаються атоми, що не відрізняються різко своїми властивостями і в той же час не однакові, то між ними виникає полярний зв'язок – проміжний між іонним і атомним (з навч. літ.);

Рідко трапляється, щоб майор став полковником без обов'язкового перебування в проміжному званні підполковника (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проміжний — промі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проміжний — -а, -е. 1》 Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. 2》 Розміщений, розташований у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний. Проміжний склад деталей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проміжний — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. Словник синонімів української мови
  4. проміжний — Промі́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Північ, південь, схід і захід є основними сторонами горизонту. Між ними знаходяться проміжні: північний захід, північний схід, південний захід і південний схід (Фіз. Словник української мови в 11 томах
  6. проміжний — Проміжний, -а, -е Промежуточный. Словник української мови Грінченка