1. Словник синонімів української мови

проміжний

ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. (який є придатком до чогось). Дорош пояснив.., що згідно з новою постановою уряду хороша робота на фермах буде заохочуватися додатковою оплатою (Григорій Тютюнник); Жайсак дякував за частування, від зайвого шматка не відмовлявся (З. Тулуб); Побічний наголос; Щоб виграти час, Сава Петрович вів поїзд, не зупиняючись на проміжних станціях (О. Донченко); Проміжні посіви.

ПЕРЕХІДНИ́Й (який є переходом від одного стану до іншого), ПЕРЕХОДО́ВИЙ, ПОСЕРЕ́ДНІЙ, ПРОМІ́ЖНИЙ (який виникає або перебуває між двома періодами, стадіями тощо). В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою й міцною. Така перехідна доба властива багатьом молодим літературам (М. Коцюбинський); Люблю тебе, доба переходова, за смутний вид, за зломи, за огні — за рух юрби і за огненне слово, за владне "так" і непокірне "ні"... (В. Сосюра); Робітник — не проміжна професія, а завод — не полустанок, де нудотно очікують диплома інженера, фармацевта чи.. журналіста (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проміжний — промі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проміжний — -а, -е. 1》 Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. 2》 Розміщений, розташований у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний. Проміжний склад деталей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників .. або ж кілька рядків заокругленої луски (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. проміжний — Промі́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Північ, південь, схід і захід є основними сторонами горизонту. Між ними знаходяться проміжні: північний захід, північний схід, південний захід і південний схід (Фіз. Словник української мови в 11 томах
  6. проміжний — Проміжний, -а, -е Промежуточный. Словник української мови Грінченка