проміжний

Проміжний, -а, -е

Промежуточный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проміжний — промі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проміжний — -а, -е. 1》 Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. 2》 Розміщений, розташований у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний. Проміжний склад деталей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників .. або ж кілька рядків заокругленої луски (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. проміжний — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. Словник синонімів української мови
  5. проміжний — Промі́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Північ, південь, схід і захід є основними сторонами горизонту. Між ними знаходяться проміжні: північний захід, північний схід, південний захід і південний схід (Фіз. Словник української мови в 11 томах