проміжний
ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь.
Північ, південь, схід і захід є основними сторонами горизонту. Між ними знаходяться проміжні: північний захід, північний схід, південний захід і південний схід (Фіз. геогр., 5, 1956, 9);
Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників.. або ж кілька рядків заокругленої луски (Укр. Декор. різьба.., 1970, 24);
Суглинки звичайно утворюють проміжну товщу серед галечників і лише інколи включені в них прошарками (Геол. ж., XVI, 4, 1956, 40).
2. Розміщений, розташований у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний.
Проміжні опори підтримують проводи на рівній ділянці траси (Довідник сіль. будівельника, 1956, 220);
У нових будівлях проміжні стіни (перебірки) виготовляють з гіпсових дощок (Монтаж і ремонт.., 1956, 24);
Щоб виграти час, Сава Петрович вів поїзд, не зупиняючись на проміжних станціях (Донч., VI, 1957, 176);
Проміжний склад деталей;
// Який здійснюється в період між чим-небудь; додатковий.
Проміжна здача змонтованих конструкцій супроводжується контрольними геодезичними вимірюваннями (Інж. геод., 1959, 337);
Проміжну культивацію виключили з агрокомплексу. Вона тільки сприяє висушуванню грунту (Хлібороб Укр., 7, 1972, 35).
∆ Промі́жний мо́зок — один із відділів головного мозку хребетних тварин і людини.
Проміжний мозок займає у стовбурі [головного мозку] найвище положення (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146);
Промі́жні культу́ри (посі́ви) — сільськогосподарські культури, що висіваються і дають урожай на полі до сівби або після збирання основної культури сівозміни.
Проміжні культури потребують не менше добрив, ніж основні. Якщо ж під них не внести достатньо добрив, вони негативно вплинуть на врожай основної культури (Хлібороб Укр., 5, 1972, 6);
Колгоспи [Волині] мають багатий досвід впровадження ущільнених, проміжних, післяукісних і післяжнивних посівів (Ком. Укр., 7, 1960, 44).
3. Який виникає або перебуває між двома або кількома явищами, періодами і т. ін.; перехідний.
Коли сполучаються атоми, що не відрізняються різко своїми властивостями і в той же час не однакові, то між ними виникає полярний зв’язок — проміжний між іонним і атомним (Хімія, 9, 1956, 36);
Рідко трапляється, щоб майор став полковником без обов’язкового перебування в проміжному званні підполковника (Знання.., 3, 1967, 9);
Досить помітну роль в антиімперіалістичній боротьбі молодих незалежних країн відіграють проміжні верстви — офіцери, службовці, студентська молодь та інші представники інтелігенції (Ком. Укр., 7, 1970, 73).
Значення в інших словниках
- проміжний — промі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- проміжний — -а, -е. 1》 Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. 2》 Розміщений, розташований у проміжку між чим-небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний. Проміжний склад деталей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проміжний — ПРОМІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим-небудь. Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників .. або ж кілька рядків заокругленої луски (з наук. Словник української мови у 20 томах
- проміжний — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. Словник синонімів української мови
- проміжний — Промі́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проміжний — Проміжний, -а, -е Промежуточный. Словник української мови Грінченка