проміжок

ПРОМІ́ЖОК, жку, ч.

1. Вільний простір між чим-небудь.

В проміжках між будівлями промайнув танк, потім другий, третій… (Багмут, Записки.., 1961, 119);

Посеред кімнати стіл, під однією стіною диван,.. у проміжку між двома вікнами витіювата етажерка із дзеркалом на верхній поличці (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 291);

Коткування після сівби зменшує розміри проміжків у розпушеному грунті, тому й значно менше води випаровується (Рад. Укр., 9.I 1962, 2);

// Вільний прохід між ким-, чим-небудь.

Ворожі постріли лунали трохи спереду, праворуч і ліворуч від нас. Ми повзли в проміжок між двох ворожих автоматників (Багмут, Записки.., 1961, 23);

Блочні теплиці — це об’єднання двосхилих теплиць, у яких немає проміжків між секціями (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 13);

// Відстань між чим-небудь.

Це були довгі жердяні загорожі, в яких через певні проміжки залишались вузькі проходи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 46);

При нагріванні тіла проміжки між молекулами збільшуються (Фізика, II, 1957, 15).

2. Час, що відмежовує одну подію, явище, дію і т. ін. від іншої.

З берега, в проміжках від залпу до залпу, линув з рупора голос Гальванеску. — Здавайтеся! — оскаженіло ревів він (Смолич, І, 1958, 100);

У проміжках між посівними роботами частину тракторів використовуємо на заготівлі торфу (Колг. Укр., 6, 1958, 10);

// Взагалі відрізок часу.

З берега Росави через рівні проміжки часу долинало глухе гупання. Гуп! Через три хвилини знову: гуп! гуп! гуп! (Вол., Місячне срібло, 1961, 281);

Справжньою сонячною добою називається проміжок часу між двома верхніми кульмінаціями центра видимого диска Сонця (Астр., 1956, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проміжок — промі́жок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. проміжок — (часу) інтервал, відтинок, сов. відрізок, (між: А і Б — ще) прогалина; (між биками мосту) прогін. Словник синонімів Караванського
  3. проміжок — див. межа; стежка Словник синонімів Вусика
  4. проміжок — [проум’іжок] -жку, м. (на) -жку, мн. -жкие, -жк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. проміжок — -жку, ч. 1》 Вільний простір між чим-небудь. || Вільний прохід між ким-, чим-небудь. || Відстань між чим-небудь. 2》 Час, що відмежовує одну подію, явище, дію і т. ін. від іншої. || Взагалі відрізок часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. проміжок — ПРО́МІЖОК, жку, ч. 1. Вільний простір між чим-небудь. В проміжках між будівлями промайнув танк, потім другий, третій... (І. Багмут); Посеред кімнати стіл, під однією стіною диван, .. Словник української мови у 20 томах
  7. проміжок — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови