проміжок

(часу) інтервал, відтинок, сов. відрізок, (між: А і Б — ще) прогалина; (між биками мосту) прогін.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проміжок — промі́жок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. проміжок — див. межа; стежка Словник синонімів Вусика
  3. проміжок — [проум’іжок] -жку, м. (на) -жку, мн. -жкие, -жк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. проміжок — -жку, ч. 1》 Вільний простір між чим-небудь. || Вільний прохід між ким-, чим-небудь. || Відстань між чим-небудь. 2》 Час, що відмежовує одну подію, явище, дію і т. ін. від іншої. || Взагалі відрізок часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проміжок — ПРО́МІЖОК, жку, ч. 1. Вільний простір між чим-небудь. В проміжках між будівлями промайнув танк, потім другий, третій... (І. Багмут); Посеред кімнати стіл, під однією стіною диван, .. Словник української мови у 20 томах
  6. проміжок — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови
  7. проміжок — ПРОМІ́ЖОК, жку, ч. 1. Вільний простір між чим-небудь. В проміжках між будівлями промайнув танк, потім другий, третій… (Багмут, Записки.., 1961, 119); Посеред кімнати стіл, під однією стіною диван,.. Словник української мови в 11 томах