проміжок

ПРО́МІЖОК, жку, ч.

1. Вільний простір між чим-небудь.

В проміжках між будівлями промайнув танк, потім другий, третій... (І. Багмут);

Посеред кімнати стіл, під однією стіною диван, .. у проміжку між двома вікнами витіювата етажерка із дзеркалом на верхній поличці (М. Ю. Тарновський);

Коткування після сівби зменшує розміри проміжків у розпушеному ґрунті, тому й значно менше води випаровується (з газ.);

// Вільний прохід між ким-, чим-небудь.

Ворожі постріли лунали трохи спереду, праворуч і ліворуч від нас. Ми повзли в проміжок між двох ворожих автоматників (І. Багмут);

Блочні теплиці – це об'єднання двосхилих теплиць, у яких немає проміжків між секціями (з наук. літ.);

// Відстань між чим-небудь.

Це були довгі жердяні загорожі, в яких через певні проміжки залишались вузькі проходи (з наук. літ.);

При нагріванні тіла проміжки між молекулами збільшуються (з навч. літ.).

2. Час, що відмежовує одну подію, явище, дію і т. ін. від іншої.

З берега, в проміжках від залпу до залпу, линув з рупора голос Гальванеску. – Здавайтеся! – оскаженіло ревів він (Ю. Смолич);

У проміжках між посівними роботами частину тракторів використовуємо на заготівлі торфу (з наук. літ.);

// Узагалі відрізок часу.

З берега Росави через рівні проміжки часу долинало глухе гупання. Гуп! Через три хвилини знову: гуп! гуп! гуп! (І. Волошин);

Справжньою сонячною добою називається проміжок часу між двома верхніми кульмінаціями центра видимого диска Сонця (з навч. літ.).