1. Словник синонімів української мови

промчатися

БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док.: пробі́гти, перебі́гти, збі́гти, пронести́ся, промча́ти, промча́тися, пролеті́ти, промайну́ти. Хвилини бій, хвилини бій... Я чую, як біжать секунди (В. Сосюра); Проходять весни, зими пробігають, Листочки книги нашої гортають (В. Мисик); Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись (Т. Шевченко); Час, що три роки мчав із швидкістю снаряда, раптом зупинився (О. Довженко); Як вихор, як буря страшенна мчиться, трощить і ломить усе по своєму сліду, так те весілля промчалося над Чіпчиним двором (Панас Мирний); А історія летить невпинним маховим колесом, насувається молох культури — і недовго хіба проносити гуцулові його своєрідність (Г. Хоткевич). — Пор. 2. мина́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промчатися — промча́тися дієслово доконаного виду примчати Орфографічний словник української мови
  2. промчатися — [промчатиес'а] проумчус'а, -чис':а, -чиц':а, -чиемос'а, -чиетес'а, -чац':а; нак. -мчис'а, проумч'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. промчатися — -чуся, -чишся, док. 1》 Те саме, що промчати 1). || Швидко пронестися (про звуки). 2》 тільки 3 ос., перен. Те саме, що промчати 2). 3》 безос., кому, перен. Минути, сповнитися (про досягнення кимось певного віку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промчатися — ПРОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Те саме, що промча́ти 1. Легенькі білі хмарочки .. промчалися по синьому полю, якась птиця зачорніла, мов горошина прокотилася... Словник української мови у 20 томах
  5. промчатися — ПРОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Те саме, що промча́ти 1. Легенькі білі хмарочки.. промчалися по синьому полю, якась птиця зачорніла, мов горошина прокотилася… (Мирний, І, 1954, 180); На повний біг пружних коліс по грейдеру промчався «ЗІС» (Гонч. Словник української мови в 11 томах
  6. промчатися — Промча́тися, -мчуся, -мчи́шся гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє. К. Псал. 234. Словник української мови Грінченка