1. Словник української мови в 11 томах

промчатися

ПРОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док.

1. Те саме, що промча́ти 1.

Легенькі білі хмарочки.. промчалися по синьому полю, якась птиця зачорніла, мов горошина прокотилася… (Мирний, І, 1954, 180);

На повний біг пружних коліс по грейдеру промчався «ЗІС» (Гонч., Вибр., 1959, 319);

Промчавшись конем мимо Ясногорської та Черниша, Маковей привітав і їх щасливою новиною (Гончар, III, 1959, 445);

Мимо [по Дінці] промчався гроб під серця крик і десь за поворотом зник (Сос., II, 1958, 418);

*Образно. Промінь ясного сонця стрілою промчавсь крізь вікно і упав якраз Петрові у вухо (Мирний, І, 1954, 363);

// Швидко пронестися (про звуки).

Грицько підвівся. Хрипле деренчання хвилею промчалось над ними. — Чув? Що воно? — питав Івась. — А ходім подивимося (Мирний, IV, 1955, 22).

2. тільки 3 ос., перен. Те саме, що промча́ти 2.

Рік минув, як ми пізнались; Наче ластівка стрілою Попід хмару промигне, — Так ті дні пройшли, промчались (Фр., XIII, 1954, 166);

За хвилиною хвилина, за годиною година — і промчалися літа… (Уп., Вірші.., 1957, 177).

3. безос., кому, перен. Минути, сповнитися (про досягнення кимось певного віку).

Їй [Бейбі] вчора промчалось у вічність шістнадцять років життя (Ірчан, II, 1958, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промчатися — промча́тися дієслово доконаного виду примчати Орфографічний словник української мови
  2. промчатися — [промчатиес'а] проумчус'а, -чис':а, -чиц':а, -чиемос'а, -чиетес'а, -чац':а; нак. -мчис'а, проумч'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. промчатися — -чуся, -чишся, док. 1》 Те саме, що промчати 1). || Швидко пронестися (про звуки). 2》 тільки 3 ос., перен. Те саме, що промчати 2). 3》 безос., кому, перен. Минути, сповнитися (про досягнення кимось певного віку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промчатися — ПРОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Те саме, що промча́ти 1. Легенькі білі хмарочки .. промчалися по синьому полю, якась птиця зачорніла, мов горошина прокотилася... Словник української мови у 20 томах
  5. промчатися — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  6. промчатися — Промча́тися, -мчуся, -мчи́шся гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє. К. Псал. 234. Словник української мови Грінченка