проміж

ПРО́МІЖ, рідко ПРО́МЕЖ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. в.; поміж. Сполучення з прийм. про́між, про́меж виражають:

Просторові відношення

1. з род. і оруд. в. Уживається при означенні просторового розміщення предмета або вияву дії посеред чого-небудь, поміж чимсь.

Пробираючись проміж купами, надививсь Петро усячини (П. Куліш);

Жваво, як молоді звірятка, зашаруділи хлопці проміж кущів рожі, оргінії та рай-дерева (Дніпрова Чайка);

Антосьо на кожну стебелинку придивлявсь, їдучи промеж пашень (А. Свидницький).

2. з род. і рідше знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована дія.

Та чи не жаль тобі буде, Як ти підеш в сторону чужую Та проміж чужі люди? (П. Чубинський);

Прокладуй [прокладай] дорогу проміж тих возів (М. Старицький);

Проміж кущів просуває свої крислаті роги гордий марал (В. Гжицький);

Вечір. Хома входить до загороди і лягає проміж двох волів спати (Ю. Яновський).

Часові відношення

3. з род. в. Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., у проміжок часу між якими відбувається, здійснюється або є що-небудь.

Дружечки зараз кинулись з боярами цятаться; щебечуть, регочуться, вигадують дещо проміж весільних пісеньок (Г. Квітка-Основ'яненко).

Об'єктні відношення

4. з род. і оруд. в. Уживається при означенні осіб, предметів і т. ін., що вступають у взаємодію або які-небудь стосунки.

А що ж, не так тепер буває Проміж жінками і у нас? Коли чого просити має, То добрий одгадає час І к чоловіку пригніздиться, Прищулиться, приголубиться (І. Котляревський);

Проміж бабів ішли свої балачки (Грицько Григоренко);

Нарешті видушує [агент] з себе: дівчата... ха-ха! Навіть дівчата... проміж собою... про політику гомонять... (М. Коцюбинський);

Селяни стиха гомоніли проміж себе (А. Головко);

Проміж гілок чудне сплетіння, Мов через неводи густі. Примхливо грається проміння, Неначе рибки золоті (С. Воскрекасенко);

Промеж себе дещо і базікають [козаки], мов вода на потоках шумить, аж луна йде (Г. Квітка-Основ'яненко).

5. з род. і оруд. в. Уживається при означенні осіб, предметів і т. ін., між якими що-небудь розподіляється.

– Все майно дивізіону заздалегідь проміж себе розподілили (А. Головко);

Нікому з добрих людей не зичу ділити проміж синами п'ять соток землі (І. Муратов).

Означально-обставинні відношення

6. з род. і рідше оруд. в. Уживається при означенні яких-небудь однорідних осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває предмет мовлення або відбувається якась дія; відповідає за знач. прийм. серед.

[Палажка:] Та що ж тут заводиться? Те, що між людьми завжди буває, як убереться проміж їх пройдисвіт всесвітній (Панас Мирний);

Сидів проміж нас подорожній (Леся Українка);

Проміж нас живе ясна і чиста слава Малого Мирона, великого Франка (М. Рильський).