Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прославлений

Просла́влений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прославлений — просла́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прославлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прославити 1), 2). 2》 у знач. прикм.Широко відомий, славнозвісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прославлений — ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до просла́вити 1, 2. Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (М. Коцюбинський); До самого 1835...  Словник української мови у 20 томах
  4. прославлений — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст.  Словник синонімів української мови
  5. прославлений — ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до просла́вити 1, 2. Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі… (Коцюб., II, 1955, 365); До самого 1835...  Словник української мови в 11 томах