протестувати —
протестува́ти 1 дієслово недоконаного виду заявляти протест протестува́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду офіційно засвідчувати факт несплати за векселем у встановлений термін фін. протестува́ти 3 дієслово доконаного виду перевірити; здійснити тест
Орфографічний словник української мови
протестувати —
Засвідчувати <�висловлювати> протест, виступати з протестом; п-к -УТОЧИЙ, що протестує, змушений протестувати, протестант, учасник протесту, протестаційний.
Словник синонімів Караванського
протестувати —
див. перечити
Словник синонімів Вусика
протестувати —
-ую, -уєш, недок. і док. 1》 тільки недок., неперех. Виражати протест проти кого-, чого-небудь, виступати з протестом. || перен. Бути сповненим рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, невдоволення кимсь, чимсь (про свідомість, думки і т. ін.). 2》 перех., фін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
протестувати —
ПРОТЕСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. тільки недок., без прям. дод. Виражати протест проти кого-, чого-небудь, виступати з протестом. Народ стогнав у неволі, але стогнав потай, не протестуючи (М. Коцюбинський); Марія Ковалевська..
Словник української мови у 20 томах