Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проформа

Профо́рма, -ми; -фо́рми, -фо́рм

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. проформа — профо́рма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. проформа — -и, ж. Зовнішня формальність, видимість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проформа — ПРОФО́РМА, и, ж. Зовнішня формальність, видимість. ○ (1) Для профо́рми – те саме, що Для ви́димості (див. ви́димість). Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. проформа — профо́рма (лат. pro forma) виконання чого-небудь лише заради форми.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. проформа — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення...  Словник синонімів української мови