проформа

ПРОФО́РМА, и, ж.

Зовнішня формальність, видимість.

○ (1) Для профо́рми – те саме, що Для ви́димості (див. ви́димість).

Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (О. Гончар);

Сержантові не хотілося тягатися з ними [волоцюгами] по морозу аж до Піска, і він в полях біля Ражиць відпустив їх, а для проформи пальнув з карабіна у повітря (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Значення в інших словниках

1. проформа — профо́рма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. проформа — -и, ж. Зовнішня формальність, видимість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проформа — профо́рма (лат. pro forma) виконання чого-небудь лише заради форми.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. проформа — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення...  Словник синонімів української мови
5. проформа — Профо́рма, -ми; -фо́рми, -фо́рм  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)