прочухан —
прочуха́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
прочухан —
(кара) натруска, хлоста, д. халазія, (догана) нагінка; (бійка) наминачка, с. бій.
Словник синонімів Караванського
прочухан —
I гарт (завдати гарту), духопел, духопелики, клад, кучми, нагінка, натруска, прочуханка, чос. (див. бити) II див. кара
Словник синонімів Вусика
прочухан —
-а, ч., розм. 1》 Покарання побоями. || Бій, пов'язаний з великими втратами. 2》 перен. Сувора догана, дорікання. Давати прочухана.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прочухан —
ПРОЧУХА́Н, а, ч., розм. 1. Покарання побоями. Це [любов до свого народу] єднало нас. і тому взаємна дружня приязнь не суперечила взаємному словесному прочуханові (Б. Антоненко-Давидович); – Ух! – каже [Тур], здригнувшись.
Словник української мови у 20 томах
прочухан —
дава́ти / да́ти прочуха́нки (прочуха́на) кому і без додатка. 1. Дуже лаяти кого-небудь. Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький). 2. Бити, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь.
Фразеологічний словник української мови
прочухан —
ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм.
Словник синонімів української мови
прочухан —
Прочухан, -на м. прочуханка, -ки, ж. Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали. Чуб. V. 1128.
Словник української мови Грінченка