прочухан

Прочухан, -на м. прочуханка, -ки, ж.

Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали. Чуб. V. 1128.

Значення в інших словниках

1. прочухан — прочуха́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прочухан — (кара) натруска, хлоста, д. халазія, (догана) нагінка; (бійка) наминачка, с. бій.  Словник синонімів Караванського
3. прочухан — I гарт (завдати гарту), духопел, духопелики, клад, кучми, нагінка, натруска, прочуханка, чос. (див. бити) II див. кара  Словник синонімів Вусика
4. прочухан — -а, ч., розм. 1》 Покарання побоями. || Бій, пов'язаний з великими втратами. 2》 перен. Сувора догана, дорікання. Давати прочухана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прочухан — ПРОЧУХА́Н, а, ч., розм. 1. Покарання побоями. Це [любов до свого народу] єднало нас. і тому взаємна дружня приязнь не суперечила взаємному словесному прочуханові (Б. Антоненко-Давидович); – Ух! – каже [Тур], здригнувшись.  Словник української мови у 20 томах
6. прочухан — дава́ти / да́ти прочуха́нки (прочуха́на) кому і без додатка. 1. Дуже лаяти кого-небудь. Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький). 2. Бити, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь.  Фразеологічний словник української мови
7. прочухан — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм.  Словник синонімів української мови
8. прочухан — Прочуха́н, -на; -ха́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)