прочутитися

Прочути́тися, -чуся, -тишся

гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Чуб. V. 52. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася. Мил. 119.

Значення в інших словниках

1. прочутитися — прочу́ти́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прочутитися — див. опритомніти  Словник синонімів Вусика
3. прочутитися — -учуся, -утишся, док., розм., рідко. Прийти до пам'яті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прочутитися — ПРОЧУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док., розм., рідко. Прийти до пам'яті. Устань, устань, милая, прочутися, На своїй колясочці прокотися (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
5. прочутитися — ОПРИТО́МНІТИ (повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття), ОТЯ́МИТИСЯ, ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ОЧУ́НЯТИ розм., ОЧУ́НЯТИСЯ розм., ПРОЧУ́НЯТИ розм., ПРОЧУ́НЯТИСЯ розм., ОЧУ́ТИ́ТИСЯ розм., ПРОЧУТИ́ТИСЯ розм., ОЧУТІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови