прочутитися

ПРОЧУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док., розм., рідко.

Прийти до пам'яті.

Устань, устань, милая, прочутися, На своїй колясочці прокотися (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. прочутитися — прочу́ти́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прочутитися — див. опритомніти  Словник синонімів Вусика
3. прочутитися — -учуся, -утишся, док., розм., рідко. Прийти до пам'яті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прочутитися — ОПРИТО́МНІТИ (повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття), ОТЯ́МИТИСЯ, ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ОЧУ́НЯТИ розм., ОЧУ́НЯТИСЯ розм., ПРОЧУ́НЯТИ розм., ПРОЧУ́НЯТИСЯ розм., ОЧУ́ТИ́ТИСЯ розм., ПРОЧУТИ́ТИСЯ розм., ОЧУТІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. прочутитися — Прочути́тися, -чуся, -тишся гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Чуб. V. 52. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася. Мил. 119.  Словник української мови Грінченка