Значення в інших словниках
-
прудко —
пру́дко прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
прудко —
Пру́дко. Швидко, прудко. Голоси прудко поуладжували ся — і розлила ся немов пісня пісень, чарівна, то страстно гремуча, то покірно опухаюча любовна нута (Галіп, 25); Яко досвідчена в світі женщина...
Українська літературна мова на Буковині
-
прудко —
див. ШВИДКО.
Словник синонімів Караванського
-
прудко —
присл. 1》 Присл. до прудкий. 2》 діал. Скоро.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прудко —
ПРУ́ДКО, присл. 1. Присл. до прудки́й. Робота йшла прудко (І. Франко); Дівчина .. висмикнула свою руку і стрибнула від нього так прудко, що її накрохмалена спідниця аж залопотіла (М. Коцюбинський); Прудко бігав Олекса.
Словник української мови у 20 томах
-
прудко —
ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.
Словник синонімів української мови
-
прудко —
Пру́дко нар. Быстро, скоро. Чуб. І. 74. Жени коні прудко, повертайся хутко. н. п.
Словник української мови Грінченка