пруток —
пруто́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
пруток —
-тка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до прут. 2》 Заготовка для отримання деталей способами пластичної деформації або обробки різанням. 3》 зах. Ніжка листка, плода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пруток —
ПРУТО́К, тка́, ч. Зменш.-пестл. до прут. От панотець читати вчить: З прутків вербових укладають Здорові букви на піску (І. Франко); Решітки – це похилі рами з поздовжніми металевими прутками, установленими на віддалі 15 –20 мм один від одного (з наук.
Словник української мови у 20 томах
пруток —
Пруто́к, -тка м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.
Словник української мови Грінченка