пруток

пруто́к

-тка, ч.

1》 Зменш.-пестл. до прут.

2》 Заготовка для отримання деталей способами пластичної деформації або обробки різанням.

3》 зах. Ніжка листка, плода.

Значення в інших словниках

1. пруток — пруто́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пруток — ПРУТО́К, тка́, ч. Зменш.-пестл. до прут. От панотець читати вчить: З прутків вербових укладають Здорові букви на піску (І. Франко); Решітки – це похилі рами з поздовжніми металевими прутками, установленими на віддалі 15 –20 мм один від одного (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. пруток — Пруто́к, -тка́; -тки́, -ткі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пруток — Пруто́к, -тка м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.  Словник української мови Грінченка