Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прядиво

Пря́диво, -ва, -ву

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прядиво — пря́диво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. прядиво — -а, с. 1》 Волокно конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін., приготовлене для прядіння. 2》 Те саме, що пряжа 1). 3》 Те саме, що прядіння 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прядиво — ПРЯ́ДИВО, а, с. 1. Волокно конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін., приготовлене для прядіння. Як заробить [Мотря] конопель, – то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Панас Мирний); Як повіє завірюха, ..  Словник української мови у 20 томах
  4. прядиво — ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І.  Словник синонімів української мови