Словник української мови у 20 томах

прядиво

ПРЯ́ДИВО, а, с.

1. Волокно конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін., приготовлене для прядіння.

Як заробить [Мотря] конопель, – то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Панас Мирний);

Як повіє завірюха, .. Я сховаю веретенце, Гребінь, прядиво і днище (Я. Щоголів);

Взимку разом з іншими [дівчатами] пряла [Наталка], тіпала прядиво, чесала вовну (С. Добровольський).

2. Те саме, що пря́жа 1.

[Микола:] Не маєш де мотузка? [Анна:] Не маю. От на тобі прядива та виплети собі (І. Франко);

[Принцеса:] У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків -.. мальованку майстерну вам вишию на цеховий значок (Леся Українка);

Сухі її маленькі і нііжні, з довгими красивими пучками, оті самі трудящі руки, що так багато сотворили хліба, прядива й насіння, простяглися долонями трохи вперед (О. Довженко);

* Образно. Довкола повно сонця, і на луках біліє прядиво бабиного літа (В. Кучер);

На товстелезних стовбурах дубів срібне прядиво, з темних долоньок листя спадають на землю холодні вогняні росинки (О. Бердник);

* У порівн. “Бабине літо” висіло по віттях, як прядиво (Леся Українка);

* Образно. * У порівн. До сіней увійшло дванадцять бандуристів. Старі, сивий волос на сліпі очі налізає, вуса з сорочкою ніби з одного прядива ткни (Б. Лепкий);

* Образно. * У порівн. В чорній руці хана м'яка, мов прядиво, коса, а шабля занесена над головою (Григорій Тютюнник).

3. Те саме, що пряді́ння 1.

Настала осінь .. Зінька з Настею та Соломією взялися за прядиво (І. Нечуй-Левицький);

– Ночі самотні .. мушу висиджувать я. Прядивом я намагалась дрімоту важку розігнати (М. Зеров);

Вона кинула прядиво, засвітила від печі каганець у полив'яній мисці і знову взялася за прядиво (Н. Рибак).

Круг пря́дива див. круг¹.

△ (1) Мані́льське пря́диво – міцне волокно, яке виготовляють із листя тропічної рослини – текстильного банана, що росте головним чином на Філіппінських островах.

Манільське прядиво йде на виготовлення канатів та мішковини (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прядиво — пря́диво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. прядиво — -а, с. 1》 Волокно конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін., приготовлене для прядіння. 2》 Те саме, що пряжа 1). 3》 Те саме, що прядіння 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прядиво — ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І.  Словник синонімів української мови
  4. прядиво — Пря́диво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)